постьобаний

постьо́баний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постьобати I 1).

|| постьобано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. постьобаний — постьо́баний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. постьобаний — ПОСТЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постьоба́ти¹ 1; // у знач. прикм. Левко стояв, зодягнений у чудернацьку, постьобану білими нитками одежину (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. постьобаний — ПОСТЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постьоба́ти¹ 1.  Словник української мови в 11 томах