посідати
посіда́ти
I -аю, -аєш, недок., посісти, -сяду, -сядеш, док., перех.
1》 Брати у своє володіння, привласнювати що-небудь, заволодівати чимсь.
|| тільки недок. Мати що-небудь у своїй власності, володіти чимсь.
|| тільки недок., перен. Мати від природи якісь здібності, хист до чогось і т. ін. Посісти престол.
2》 у сполуч. зі сл. місце і т. ін. Займати місце, розміщатися де-небудь.
|| у сполуч. із сл. посада і т. ін. Перебувати на якій-небудь посаді; обіймати (у 6 знач.). Посідати провідне місце.
3》 Брати гору над ким-, чим-небудь, перемагати когось.
|| Підкоряти собі, своєму впливові.
4》 перен. Опановувати, охоплювати когось, оволодівати ким-, чим-небудь (про думки, почуття і т. ін.). Злидні посіли.
II -аємо, -аєте і діал. посісти, -сядемо, -сядете, док.
1》 Сісти (про всіх чи багатьох).
2》 тільки посісти, на кого – що, діал. Вкрити кого-, що-небудь тонким шаром.
|| Випасти, осісти (про росу, туман і т. ін.).
3》 тільки посісти, перен., діал. Пропасти, загинути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови