посічений
посі́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посікти.
|| посічено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який посікся (про волосся).
3》 у знач. прикм. Який обтріпався; обтріпаний (про тканину).
Великий тлумачний словник сучасної української мови