Великий тлумачний словник сучасної мови

потверджений

потве́рджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потвердити.

|| потверджено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потверджений — потве́рджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. потверджений — ПОТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потве́рдити. Засуд тої [губерніальної] комісії буде без апеляції потверджений і виповнений (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. потверджений — Потве́рджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потверджений — ПОТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потве́рдити. Засуд тої [губерніальної] комісії буде без апеляції потверджений і виповнений (Фр.  Словник української мови в 11 томах