потверджений
ПОТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до потве́рдити.
Засуд тої [губерніальної] комісії буде без апеляції потверджений і виповнений (І. Франко);
Тадей Рильський іронічно сказав колись, що “легковажні французи здатні й на деякі серйозні вчинки”, – і це, зауважу, може бути потверджене величезним списком блискучих діячів Франції в науці, мистецтві, літературі, політиці (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)