потвердження

ПОТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. потве́рдити.

Бойко .. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Яновський);

// Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь.

– Продав пану наші папери? Наші інвентарі, наші потвердження, наші декрети і привілеї? (І. Франко);

Заблудовський .. хотів би почути потвердження чуток від самого Наливайка (Іван Ле);

– Поставлю питання на засіданні обкому .. Але тільки після того, як одержимо потвердження, що “вантаж” благополучно прибув на місце... (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. потвердження — потве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потвердження — -я, с. Дія за знач. потвердити. || Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потвердження — Потве́рдження, -ння; -ве́рдження, -джень і -дженнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. потвердження — ПОТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. потве́рдити. Бойко.. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Янов., Мир, 1956, 91); // Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь. — Продав пану наші папери?...  Словник української мови в 11 томах