потвердження

ПОТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. потве́рдити.

Бойко.. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Янов., Мир, 1956, 91);

// Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь.

— Продав пану наші папери? Наші інвентарі, наші потвердження, наші декрети і привілеї? (Фр., VIII, 1952, 12);

Заблудовський.. хотів би почути потвердження чуток від самого Наливайка (Ле, Наливайко, 1957, 413);

— Поставлю питання на засіданні обкому.. Але тільки після того, як одержимо потвердження, що «вантаж» благополучно прибув на місце… (Ю. Янов., І, 1954, 236).

На потве́рдження чого — щоб потвердити, засвідчити правдивість чого-небудь.

На потвердження своїх слів парубок підняв сорочку і показав сполосовану канчуками спину (Добр., Очак. розмир, 1965, 65).

Значення в інших словниках

1. потвердження — потве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потвердження — -я, с. Дія за знач. потвердити. || Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потвердження — ПОТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. потве́рдити. Бойко .. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Яновський); // Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь. – Продав пану наші папери?...  Словник української мови у 20 томах
4. потвердження — Потве́рдження, -ння; -ве́рдження, -джень і -дженнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)