потвердження
ПОТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. потве́рдити.
Бойко.. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Янов., Мир, 1956, 91);
// Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь.
— Продав пану наші папери? Наші інвентарі, наші потвердження, наші декрети і привілеї? (Фр., VIII, 1952, 12);
Заблудовський.. хотів би почути потвердження чуток від самого Наливайка (Ле, Наливайко, 1957, 413);
— Поставлю питання на засіданні обкому.. Але тільки після того, як одержимо потвердження, що «вантаж» благополучно прибув на місце… (Ю. Янов., І, 1954, 236).
На потве́рдження чого — щоб потвердити, засвідчити правдивість чого-небудь.
На потвердження своїх слів парубок підняв сорочку і показав сполосовану канчуками спину (Добр., Очак. розмир, 1965, 65).
Значення в інших словниках
- потвердження — потве́рдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потвердження — -я, с. Дія за знач. потвердити. || Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потвердження — ПОТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. потве́рдити. Бойко .. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Яновський); // Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь. – Продав пану наші папери?... Словник української мови у 20 томах
- потвердження — Потве́рдження, -ння; -ве́рдження, -джень і -дженнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)