1. Словник української мови в 11 томах

потверджуваний

ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до потве́рджувати;

// потве́рджувано, безос. присудк. сл.

Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (Фр., IV, 1950, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потверджуваний — потве́рджуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потверджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до потверджувати. || потверджувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потверджуваний — ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потве́рджувати; // потве́рджувано, безос. пред. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах