потверджуваний
потве́рджуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до потверджувати.
|| потверджувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потверджуваний — потве́рджуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потверджуваний — ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потве́рджувати; // потве́рджувано, безос. пред. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- потверджуваний — ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до потве́рджувати; // потве́рджувано, безос. присудк. сл. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (Фр., IV, 1950, 43). Словник української мови в 11 томах