1. Словник української мови в 11 томах

потверджений

ПОТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потве́рдити.

Засуд тої [губерніальної] комісії буде без апеляції потверджений і виповнений (Фр., II, 1950, 50);

Тадей Рильський іронічно сказав колись, що «легковажні французи здатні й на деякі серйозні вчинки», — і це, зауважу, може бути потверджене величезним списком блискучих діячів Франції в науці, мистецтві, літературі, політиці (Рильський, Веч. розмови, 1964, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потверджений — потве́рджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потверджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потвердити. || потверджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потверджений — ПОТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потве́рдити. Засуд тої [губерніальної] комісії буде без апеляції потверджений і виповнений (І. Словник української мови у 20 томах
  4. потверджений — Потве́рджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)