потепліти

поте́пліти

-тепліє, док.

1》 перев. безос. Стати теплим, теплішим (про погоду, клімат).

2》 перен. Набрати привітного, лагідного, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).

|| безос.

|| Стати лагіднішим, ласкавішим.

Значення в інших словниках

1. потепліти — поте́плі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потепліти — ПОТЕ́ПЛІ́ТИ, те́плі́є, док. 1. перев. безос. Стати теплим, теплішим (про погоду, клімат). – Після утрені, як верталися з вербою, дуже потепліло, розтав сніг, і скрізь по вулиці стояли глибокі калюжі (О. Стороженко); У падолисті вдарив мороз.  Словник української мови у 20 томах
3. потепліти — ПОТЕ́ПЛІ́ТИ, те́плі́є, док. 1. перев. безос. Стати теплим, теплішим (про погоду, клімат). — Після утрені, як верталися з вербою, дуже потепліло, розтав сніг, і скрізь по вулиці стояли глибокі калюжі (Стор., І, 1957, 167); У падолисті вдарив мороз.  Словник української мови в 11 томах
4. потепліти — Потепліти, -лію, -єш гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло. Левиц. І. 55.  Словник української мови Грінченка