потерпілий
потерпі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпіти.
2》 у знач. прикм. Який зазнав чогось тяжкого, неприємного, дістав фізичну або моральну травму.
|| у знач. ім. потерпілий, -лого, ч.; потерпіла, -лої, ж. Людина, що дістала фізичну травму, зазнала матеріальних втрат, кривди і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови