Великий тлумачний словник сучасної мови

потихо

поти́хо

присл., діал.

Тихо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потихо — поти́хо прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. потихо — ПОТИ́ХО, присл. Тихо. Тілько сови посідали Собі на коморі, Та хто зна що межи собов [собою] Потихо говоря [говорячи], Може, собі нагадують, Як колись-то було На волоській Буковині? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. потихо — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.  Словник синонімів української мови
  4. потихо — ПОТИ́ХО, присл., діал. Тихо. Тілько сови посідали Собі на коморі, Та хто зна що межи собов [собою] Потихо говоря [говорячи], Може, собі нагадують, Як колись-то було На волоській Буковині? (Федьк.  Словник української мови в 11 томах