потрава

потра́ва

-и, ж.

1》 Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш.

2》 розм. Те саме, що страва 1).

|| рідко. Взагалі їжа, корм.

Значення в інших словниках

1. потрава — потра́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. потрава — Страва, їжа, (худобі) корм; (худобою) ЗАП. спаш.  Словник синонімів Караванського
3. потрава — див. їда  Словник синонімів Вусика
4. потрава — ПОТРА́ВА, и, ж. 1. Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш. – Тепер усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай: подушне плати... штрахи [штрафи] за потраву плати... (Грицько Григоренко); Граф Бобринський...  Словник української мови у 20 томах
5. потрава — Їжа, харч, страва, блюдо  Словник застарілих та маловживаних слів
6. потрава — Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст.  Словник синонімів української мови
7. потрава — ПОТРА́ВА, и, ж. 1. Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш. — Тепер усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай: подушне плати… штрахи [штрафи] за потраву плати… (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. потрава — Потрава, -ви ж. Кушанье, блюдо. Ном. № 5171. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Стор. МПр. 30. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18.  Словник української мови Грінченка