Значення в інших словниках
-
потрафити —
потра́фити дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
потрафити —
Потра́фити. Зуміти, змогти. Львівский “Боян” від осени минувшого року мав диригента п. ОстапаНижанковского, чоловіка, відданого всею душею музиці. Він потрафив з’організувати такий сильний і добрий хор, якого ще в “Бояні” не було (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
потрафити —
ПОТРА́ФИТИ див. потрафля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
потрафити —
потра́фити (потра́пити) змогти, зуміти (м, ср, ст): Не силуй мене, я все одно не потрафлю висидіти весь час і навіть не пакнути (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
потрафити —
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
-
потрафити —
ПОТРА́ФИТИ див. потрафля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
потрафити —
Потрафити, -флю, -фиш гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122.
Словник української мови Грінченка