Великий тлумачний словник сучасної мови

потуманілий

потумані́лий

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потуманіти.

2》 у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потуманілий — потумані́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. потуманілий — ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до потумані́ти. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (К. Гордієнко). 2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі).  Словник української мови у 20 томах
  3. потуманілий — ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до потумані́ти. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (Горд., II, 1959, 221). 2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі).  Словник української мови в 11 томах