потуманілий
потумані́лий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потуманіти.
2》 у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потуманілий — потумані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- потуманілий — ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до потумані́ти. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (К. Гордієнко). 2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі). Словник української мови у 20 томах
- потуманілий — ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до потумані́ти. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (Горд., II, 1959, 221). 2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі). Словник української мови в 11 томах