1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потуманіти

потумані́ти

-іє, -іємо, -ієте, док., розм.

1》 Вкритися туманом.

2》 Затьмаритися (про погляд, очі).

|| безос.

3》 перев. зі сл. голова, розум, перен. Втратити ясність думки; потьмаритися.

|| безос.

4》 перен. Втратити здатність ясно мислити; очманіти (про всіх чи багатьох).

5》 перен. Стати сумним, зажуреним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потуманіти — потумані́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потуманіти — ПОТУМАНІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, док., розм. 1. Вкритися туманом. Потуманіло скло. Жаріє схід (В. Мисик). 2. Затьмаритися (про погляд, очі); // безос. Він почутив, що в голові у його зашуміло, в вухах загуло, в очах потуманіло (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. потуманіти — ПОТУМАНІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, док., розм. 1. Вкритися туманом. Потуманіло скло. Жаріє схід (Мисик, Біля криниці, 1967, 39). 2. Затьмаритися (про погляд, очі); // безос. Він почутив, що в голові у його зашуміло, в вухах загуло, в очах потуманіло (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. потуманіти — Потумані́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Покрыться туманомъ, затуманиться. 2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28. Словник української мови Грінченка