1. Словник української мови в 11 томах

потуманілий

ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до потумані́ти.

В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (Горд., II, 1959, 221).

2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потуманілий — потумані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. потуманілий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потуманіти. 2》 у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потуманілий — ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до потумані́ти. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (К. Гордієнко). 2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі). Словник української мови у 20 томах