Великий тлумачний словник сучасної мови

потурбований

потурбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потурбувати.

|| потурбовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потурбований — потурбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. потурбований — ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потурбува́ти. Тарас схрапнув, наче потурбований у сні (В. Винниченко); // потурбо́вано, безос. пред. – Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. потурбований — Потурбо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потурбований — ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потурбува́ти; // потурбо́вано, безос. присудк. сл. — Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (Фр., IV, 1950, 312).  Словник української мови в 11 томах