Словник української мови в 11 томах

потурбований

ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потурбува́ти;

// потурбо́вано, безос. присудк. сл.

— Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (Фр., IV, 1950, 312).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потурбований — потурбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. потурбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потурбувати. || потурбовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потурбований — ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потурбува́ти. Тарас схрапнув, наче потурбований у сні (В. Винниченко); // потурбо́вано, безос. пред. – Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. потурбований — Потурбо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)