потурбований
ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потурбува́ти;
// потурбо́вано, безос. присудк. сл.
— Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (Фр., IV, 1950, 312).
Словник української мови (СУМ-11)ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потурбува́ти;
// потурбо́вано, безос. присудк. сл.
— Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (Фр., IV, 1950, 312).
Словник української мови (СУМ-11)