потухнути

поту́хнути

I див. потухати.

II -не, док., розм.

Зробитися тухлим, зіпсуватися (про все чи багато чого-небудь).

Значення в інших словниках

1. потухнути — поту́хнути 1 дієслово доконаного виду перестати горіти поту́хнути 2 дієслово доконаного виду зіпсуватися розм.  Орфографічний словник української мови
2. потухнути — ПОТУ́ХНУТИ¹ див. потуха́ти. ПОТУ́ХНУТИ², не, док., розм. Зробитися тухлим, зіпсуватися (про все або багато чого-небудь).  Словник української мови у 20 томах
3. потухнути — Ну, -неш, док. 1. Знепритомніти при ударі. Той негритос зовсім потух після удару нашого Кличка. 2. Засмутитися, бути пригніченим. Солдат потух, — зневажливо каже Душман (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
4. потухнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
5. потухнути — ПОТУ́ХНУТИ¹ див. потуха́ти. ПОТУ́ХНУТИ², не, док., розм. Зробитися тухлим, зіпсуватися (про все або багато чого-небудь).  Словник української мови в 11 томах