потьок

потьо́к

-у, ч., розм.

1》 Цівка, неширокий потік рідини.

2》 Слід від рідини, що тече або текла по чому-небудь.

3》 Помиї.

Значення в інших словниках

1. потьок — потьо́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потьок — хохл. (потек) струм, теча струм, струмінь, струмок, струмочок, струмінець, струминка, теча, течія, течійка, цівка, цівочка, плив, виплив, доплив, наплив, розплив  Словник чужослів Павло Штепа
3. потьок — ПОТЬО́К, у, ч., розм. 1. Цівка, неширокий потік рідини. Піт котився з їх потьоками і, помочивши чорну куряву, пописав їх лиця довгими смужками (І.  Словник української мови у 20 томах
4. потьок — ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод).  Словник синонімів української мови
5. потьок — ПОТЬО́К, у, ч., розм. 1. Цівка, неширокий потік рідини. Піт котився з їх патьоками і, помочивши чорну куряву, пописав їх лиця довгими смужками (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. потьок — Потьо́к, -ку м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.  Словник української мови Грінченка