потішатися

потіша́тися

-аюся, -аєшся, недок., потішитися, -шуся, -шишся, док.

1》 Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися.

2》 Утішати себе в горі, за тяжких обставин; заспокоюватися, втішатися.

3》 з кого – чого, над ким – чим, рідко ким, чим. Підсміюватися, знущатися з кого-, чого-небудь; розважатися чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін.

Значення в інших словниках

1. потішатися — потіша́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потішатися — див. блаженствувати; насміхатися; радіти  Словник синонімів Вусика
3. потішатися — ПОТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. 1. Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися. Се та Оксана, що була їй радість і втіха і що ею [нею] мати потішалась і величалась!.. (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. потішатися — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. потішатися — ПОТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. 1. Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися. Се та Оксана, що була їй радість і втіха і що ею [нею] мати потішалась і величалась!.. (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах