потішений
поті́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потішити.
|| потішено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипоті́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потішити.
|| потішено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови