похилий
похи́лий
-а, -е.
1》 Який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням.
|| Який діє або відбувається в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням.
|| у знач. ім. похила, -лої, ж., мат. Пряма, що перетинає іншу пряму або площину під непрямим кутом.
Похила площина — поверхня, яка утворює з горизонтальною площиною кут, що не дорівнює 90°.
2》 Який знижується поступово, не круто; спадистий.
3》 Який похилився, опустився; похилений.
|| Який опустився, зігнувшись, перекосившись під вагою, натиском чого-небудь, від часу і т. ін.
|| Який схилився, зігнувся від старості, хвороби, недолі і т. ін.
|| З понуреною, похиленою головою; похмурий.
4》 Який наближається до глибокої старості (про вік).
|| Який досяг такого віку. Похилого віку.
5》 заст. Схильний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови