похололий

похоло́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до похолонути, похолоти.

2》 у знач. прикм. Який похолонув, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).

3》 у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань.

Значення в інших словниках

1. похололий — похоло́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. похололий — ПОХОЛО́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до похоло́нути, похоло́ти. 2. у знач. прикм. Який похолонув, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. похололий — ПОХОЛО́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до похоло́нути, похоло́ти. 2. у знач. прикм. Який похолонув, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах