похолонути

похоло́нути

і рідше похолоти, -ону, -онеш, док.

1》 Стати холодним, холоднішим.

2》 Застигнути, задубіти (про мерця).

|| Стати холодним, застиглим (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).

3》 перен. Заціпеніти, завмерти від сильного хвилювання, тяжких переживань.

|| також у сполуч. зі сл. серце, душа, кров і т. ін. Завмерти від сильного хвилювання.

|| безос., у сполуч. зі сл. на серці, в душі, в грудях і т. ін.

Значення в інших словниках

1. похолонути — похоло́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похолонути — ПОХОЛО́НУТИ і рідше ПОХОЛО́ТИ, о́ну, о́неш, док. 1. Стати холодним, холоднішим. Відійшло [сонце]. А з ним згасло світло, радість і тепло землі. Уся похолонула, обвинулася темним, жалібним серпанком мрячного смутку й туги (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. похолонути — (аж) холо́не / захоло́ло (захоло́нуло, похоло́нуло) се́рце (в се́рці); (аж) холо́не / захоло́ла (захоло́нула, похоло́нула) душа́ чиє (чия), у кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже непокоїться, переживає.  Фразеологічний словник української мови
4. похолонути — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. похолонути — ПОХОЛО́НУТИ і рідше ПОХОЛО́ТИ, о́ну, о́неш, док. 1. Стати холодним, холоднішим. Відійшло [сонце]. А з ним згасло світло, радість і тепло землі. Уся похолонула, обвинулася темним, жалібним серпанком мрячного смутку й туги (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. похолонути — Похоло́нути, -ну, -неш гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.  Словник української мови Грінченка