Словник української мови Грінченка

похолонути

Похоло́нути, -ну, -неш

гл.

1) Охладѣть, застыть.

2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. похолонути — похоло́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. похолонути — і рідше похолоти, -ону, -онеш, док. 1》 Стати холодним, холоднішим. 2》 Застигнути, задубіти (про мерця). || Стати холодним, застиглим (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похолонути — ПОХОЛО́НУТИ і рідше ПОХОЛО́ТИ, о́ну, о́неш, док. 1. Стати холодним, холоднішим. Відійшло [сонце]. А з ним згасло світло, радість і тепло землі. Уся похолонула, обвинулася темним, жалібним серпанком мрячного смутку й туги (Н.  Словник української мови у 20 томах
  4. похолонути — (аж) холо́не / захоло́ло (захоло́нуло, похоло́нуло) се́рце (в се́рці); (аж) холо́не / захоло́ла (захоло́нула, похоло́нула) душа́ чиє (чия), у кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже непокоїться, переживає.  Фразеологічний словник української мови
  5. похолонути — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
  6. похолонути — ПОХОЛО́НУТИ і рідше ПОХОЛО́ТИ, о́ну, о́неш, док. 1. Стати холодним, холоднішим. Відійшло [сонце]. А з ним згасло світло, радість і тепло землі. Уся похолонула, обвинулася темним, жалібним серпанком мрячного смутку й туги (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах