Значення в інших словниках
-
похурчати —
похурча́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
похурчати —
ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив'янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
-
похурчати —
ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив’янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Гуц., З горіха.., 1967, 98).
Словник української мови в 11 томах
-
похурчати —
Похурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Словник української мови Грінченка