Великий тлумачний словник сучасної мови

похурчати

похурча́ти

ить, док.

Хурчати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. похурчати — похурча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. похурчати — ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив'янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
  3. похурчати — ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив’янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Гуц., З горіха.., 1967, 98).  Словник української мови в 11 томах
  4. похурчати — Похурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).  Словник української мови Грінченка