Великий тлумачний словник сучасної мови

поцмокати

поцмо́кати

-аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм.

Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поцмокати — поцмо́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поцмокати — ПОЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів. Поки мати страву носила, батько став частувати старостів. Перший староста покуштував, покрутив головою, поцмокав (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. поцмокати — ПОЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів. Поки мати страву носила, батько став частувати старостів. Перший староста покуштував, покрутив головою, поцмокав (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  4. поцмокати — Поцмокати, -каю, -єш гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка