поцмокати

ПОЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів.

Поки мати страву носила, батько став частувати старостів. Перший староста покуштував, покрутив головою, поцмокав (Г. Квітка-Основ'яненко);

Інженери з “Сільелектро” аж поцмокали язиками, коли виявили, як глибоко залягає граніт (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. поцмокати — поцмо́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поцмокати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцмокати — ПОЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів. Поки мати страву носила, батько став частувати старостів. Перший староста покуштував, покрутив головою, поцмокав (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
4. поцмокати — Поцмокати, -каю, -єш гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка