Великий тлумачний словник сучасної мови

поцокування

поцо́кування

-я, ч.

Дія за знач. поцокувати і звуки, утворювані цією дією. Поцокування копит.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поцокування — поцо́кування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. поцокування — ПОЦО́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поцо́кувати і звуки, утворювані цією дією. Чим далі біг [лось], тим більшим сповнювавсь острахом, і хоча нічого вже не чув, крім приглушеного поцокування своїх ратиць об землю (Є. Гуцало); Поцокування копит.  Словник української мови у 20 томах
  3. поцокування — ПОЦО́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поцо́кувати і звуки, утворювані цією дією. Поцокування копит.  Словник української мови в 11 томах