поцілунок

поцілу́нок

-нку, ч.

Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін.

|| Звук, що супроводить такий дотик.

|| Ніжний привіт, переданий усно або в листі.

Поцілунок Іуди (Юди) — зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні.

Значення в інших словниках

1. поцілунок — поцілу́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. поцілунок — Цілунок, жм. цмок; П. привіт, вітання; (Юди) зрада, віроломний вчинок.  Словник синонімів Караванського
3. поцілунок — [поц'ілунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў  Орфоепічний словник української мови
4. поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (І. Франко); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Леся Українка); [Стьопа:] Дванадцять годин...  Словник української мови у 20 томах
5. поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І.  Словник синонімів української мови
6. поцілунок — Поцілу́нок, -нку; -лу́нки, -нків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (Фр., VI, 1951, 219); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. поцілунок — Поцілунок, -нку м. Поцѣлуй.  Словник української мови Грінченка