Великий тлумачний словник сучасної мови

почаклувати

почаклува́ти

-ую, -уєш, док., над ким – чим і без додатка.

Чаклувати якийсь час.

|| перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почаклувати — почаклува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. почаклувати — ПОЧАКЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., над ким – чим і без дод. Чаклувати якийсь час; // перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених. Ну, думали, пропала гармошка.  Словник української мови у 20 томах
  3. почаклувати — ЧАКЛУВА́ТИ (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧАРУВА́ТИ, ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ЗАКЛИНА́ТИ, ХИМОРО́ДИТИ заст.; НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАШІ́ПТУВАТИ заст., ШЕПТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  4. почаклувати — ПОЧАКЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., над ким-чим і без додатка. Чаклувати якийсь час; // перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених. Ну, думали, пропала гармошка.  Словник української мови в 11 томах
  5. почаклувати — Почаклувати, -лую, -єш гл. Поколдовать.  Словник української мови Грінченка