почезнути

поче́знути

-не, -нуть; мин. ч. почез, -ла, -ло і почезнув, -нула, -нуло; док.

Зникнути (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).

Значення в інших словниках

1. почезнути — поче́знути дієслово доконаного виду зникнути  Орфографічний словник української мови
2. почезнути — ПОЧЕ́ЗНУТИ, не, нуть; мин. ч. поче́з, ла, ло і поче́знув, нула, ло; док. Зникнути (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). На якийсь час після того, як він одружився з Домною, “дурні думки”, що ще змалечку мучили його, почезли (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. почезнути — ПОЧЕ́ЗНУТИ, не, нуть; мин. ч. поче́з, ла, ло і поче́знув, нула, ло; док. Зникнути (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). На якийсь час після того, як він одружився з Домною, «дурні думки», що ще змалечку мучили його, почезли (Коцюб., І, 1955, 109).  Словник української мови в 11 томах
4. почезнути — Поче́знути, -немо, -нете гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.  Словник української мови Грінченка