почезнути
ПОЧЕ́ЗНУТИ, не, нуть; мин. ч. поче́з, ла, ло і поче́знув, нула, ло; док.
Зникнути (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох).
На якийсь час після того, як він одружився з Домною, “дурні думки”, що ще змалечку мучили його, почезли (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)