Великий тлумачний словник сучасної мови

почужіти

почужі́ти

-ію, -ієш, док.

Стати чужим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почужіти — почужі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. почужіти — ПОЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати чужим. Наче нема на тому возі Павла Пороші: почужів він для Зої (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах
  3. почужіти — ПОЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати чужим. Наче нема на тому возі Павла Пороші: почужів він для Зої (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 227).  Словник української мови в 11 томах