Великий тлумачний словник сучасної мови

почутити

почути́ти

иш, док., перех., діал.

Відчути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почутити — почути́ти дієслово доконаного виду відчути діал.  Орфографічний словник української мови
  2. почутити — Видчувати, відчути, повідчувати, зачувати, зачути, позачувати, почувати, почути, учувати, учути, повчувати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. почутити — ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., що і з спол. що, діал. Відчути. Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (І. Нечуй-Левицький); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  4. почутити — ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., перех., діал. Відчути. Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (Н.-Лев., III, 1956, 26); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (Н.-Лев., І, 1956, 181).  Словник української мови в 11 томах