почутити —
ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., що і з спол. що, діал. Відчути. Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (І. Нечуй-Левицький); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
почутити —
ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., перех., діал. Відчути. Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (Н.-Лев., III, 1956, 26); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (Н.-Лев., І, 1956, 181).
Словник української мови в 11 томах