почутити
ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., що і з спол. що, діал.
Відчути.
Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (І. Нечуй-Левицький);
Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)