1. Словник української мови у 20 томах

почутити

ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., що і з спол. що, діал.

Відчути.

Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (І. Нечуй-Левицький);

Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почутити — почути́ти дієслово доконаного виду відчути діал. Орфографічний словник української мови
  2. почутити — -тиш, док., перех., діал. Відчути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почутити — Видчувати, відчути, повідчувати, зачувати, зачути, позачувати, почувати, почути, учувати, учути, повчувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. почутити — ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., перех., діал. Відчути. Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (Н.-Лев., III, 1956, 26); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (Н.-Лев., І, 1956, 181). Словник української мови в 11 томах