почутити
ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., перех., діал. Відчути.
Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (Н.-Лев., III, 1956, 26);
Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (Н.-Лев., І, 1956, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почутити — почути́ти дієслово доконаного виду відчути діал. Орфографічний словник української мови
- почутити — -тиш, док., перех., діал. Відчути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почутити — Видчувати, відчути, повідчувати, зачувати, зачути, позачувати, почувати, почути, учувати, учути, повчувати Словник чужослів Павло Штепа
- почутити — ПОЧУТИ́ТИ, ти́ш, док., що і з спол. що, діал. Відчути. Балабуха почутив, що під ним лежить щось тверде й таки добре муляє (І. Нечуй-Левицький); Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах