почутка

ПО́ЧУТКА, и, ж., діал. Чутка.

Пішла почутка, що у панів людей цар одбере (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почутка — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  2. почутка — -и, ж., діал. Чутка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почутка — ПО́ЧУТКА, и, ж., діал. Чутка. Пішла почутка, що у панів людей цар одбере (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. почутка — Почутка, -ки ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у. Словник української мови Грінченка