почутка

Почутка, -ки

ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почутка — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  2. почутка — -и, ж., діал. Чутка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почутка — ПО́ЧУТКА, и, ж., діал. Чутка. Пішла почутка, що у панів людей цар одбере (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. почутка — ПО́ЧУТКА, и, ж., діал. Чутка. Пішла почутка, що у панів людей цар одбере (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах