пошептати
пошепта́ти
-шепчу, -шепчеш, док., перех., без додатка і з спол. як, щоб і т. ін.
1》 Сказати щось пошепки.
2》 над ким – чим, біля кого – чого, від чого і без додатка. Поворожити, почаклувати, промовляючи пошепки певні заклинання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови