Великий тлумачний словник сучасної мови

пошматаний

пошма́таний

-а, -е, діал., рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пошматати.

|| пошматано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пошматаний — пошма́таний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. пошматаний — ПОШМА́ТАНИЙ, а, е, діал., рідко. Дієпр. пас. до пошмата́ти. Одежина на йому пошматана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана (Панас Мирний); Мирон, хапаючись, почав натягати свою пошматану “кухвайку” (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. пошматаний — ПОШМА́ТАНИЙ, а, е, діал., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пошмата́ти. Одежина на йому пошматана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана (Мирний, III, 1954, 389); Мирон, хапаючись, почав натягати свою пошматану «кухвайку» (Головко, І, 1957, 135).  Словник української мови в 11 томах