пошматаний

ПОШМА́ТАНИЙ, а, е, діал., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пошмата́ти.

Одежина на йому пошматана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана (Мирний, III, 1954, 389);

Мирон, хапаючись, почав натягати свою пошматану «кухвайку» (Головко, І, 1957, 135).

Значення в інших словниках

1. пошматаний — пошма́таний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. пошматаний — -а, -е, діал., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошматати. || пошматано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошматаний — ПОШМА́ТАНИЙ, а, е, діал., рідко. Дієпр. пас. до пошмата́ти. Одежина на йому пошматана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана (Панас Мирний); Мирон, хапаючись, почав натягати свою пошматану “кухвайку” (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах