пошматувати

пошматува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

1》 Порвати, подерти на шматки.

|| Роздерти тіло на шматки.

|| Дуже побити.

2》 Розділити, розчленувати, подрібнити (країну, землю і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. пошматувати — пошматува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пошматувати — ПОШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Порвати, подерти на шматки. З великими труднощами, пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік, кленучи себе за хлоп'ячі витівки (Ю. Смолич); Лихий шторм пошматував вітрила (О.  Словник української мови у 20 томах
3. пошматувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. пошматувати — Пошматува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пошматувати — ПОШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Порвати, подерти на шматки. З великими труднощами, пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік, кленучи себе за хлоп’ячі витівки (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах
6. пошматувати — Пошматува́ти, -ту́ю, -єш гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Рудч. Ск. II. 147. Собака... за запаску і пошматувала. Г. Барв. 91.  Словник української мови Грінченка