Великий тлумачний словник сучасної мови

пощебетати

пощебета́ти

-ечу, -ечеш, док.

1》 Щебетати якийсь час.

2》 розм. Говорити швидко, високим голосом якийсь час (про дітей, жінок).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пощебетати — пощебета́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пощебетати — ПОЩЕБЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док. 1. Щебетати якийсь час. 2. розм. Говорити швидко, високим голосом якийсь час (про дітей, жінок). Зате ж Софійка звивається, мов ластівочка: і з паннами пощебече, і з панами чемненько поговорить, і паничам щось закине (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. пощебетати — ПОЩЕБЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док. 1. Щебетати якийсь час. 2. розм. Говорити швидко, високим голосом якийсь час (про дітей, жінок). Зате ж Софійка звивається, мов ластівочка: і з паннами пощебече, і з панами чемненько поговорить, і паничам щось закине (Л. Укр., III, 1952, 501).  Словник української мови в 11 томах